ПРО НАС

16

Головний лікар

Кухар Анатолій Казимирович

Комунальний заклад "Черкаська обласна психіатрична лікарня" Черкаської обласної ради – це обласний медичний заклад з вищим рівнем акредитації, де надається високоспеціалізована та високотехнологічна допомога людям p різними поведінковими та психічними розладами. Щороку спеціалізовану медичну допомогу на високому професійному рівні одержують понад п'ять тисяч пацієнтів області.

У закладі функціонують спеціалізовані відділення для допомоги на епілепсію та органічні враження головного мозку, відділення межових станів, відділення для геріатричних пацієнтів, діагностично-експернті відділення; 17 лікувально-діагностичних служб: клініко-діагностична лабораторія з клінічним, біохімічним, серологічним та бактеріологічним відділами; Центр соціально-трудової реабілітації (СТР), центральна стерилізаційна лабораторія, обласний Центр практичної та медичної психології, фізіотерапевтичне відділення, інформаційно-диспетчерська служба; кабінети – функціональної діагностики, рентгенологічний, хірургічний, гінекологічний, офтальмологічний, отоларингологічний, стоматологічний, терапевтичний, неврологічний. Придбано та освоєно чисельне високовартісне та високотехнологічне медичне обладнання. Діє консультативно-діагностичний Центр на

ІСТОРІЯ ЗАКЛАДУ

  Довідка про комунальний заклад "Черкаська обласна психіатрична лікарня" Черкаської обласної ради

istoriya

 

З моменту заснування лікарні з 5 серпня 1946 року до 1948 року, вона функціонувала як лікувально-трудова колонія для хронічних пацієнтів Київської області, потім виконувала функції регіональної психіатричної лікарні, а від створення Черкаської області в 1954 році набрала статусу обласної психіатричної лікарні № 1 Черкаської області.

В післявоєнний період (1946-1958 роки) в лікарні проводились ремонтно-відновлювальні роботи напівзруйнованих будівель господарчим способом, силами пацієнтів та співробітників.

Наступне десятиріччя (1960-1970 роки) було наповнене діями по наданню лікарні змісту лікувальної установи: відділення були забезпечені електроосвітленням, централізованим водопостачанням та каналізацією, опаленням та телефонним зв’язком. Збудовано декілька нових приміщень - аптека, прозекторська, дезкамера, банно-пральний комбінат, що значно покращило умови функціонування лікарні.
Для лікування застосовувались

ПСИХІАТРІЯ І СУСПІЛЬСТВО : ШЛЯХИ ІНТЕГРАЦІЇ

Психічні розлади у нашому суспільстві залишаються на жаль таємницею «за семи печатками». А причина зовсім не у «закритті самої психіатрії» . Причина криється у нас самих, у нашому жаху перед психічними порушеннями і перед людьми, що їх мають. Не помилюсь, якщо припущу, що більшість читачів навряд погодяться підтримати дружні або ділові стосунки з людиною, котра хоч би раз у житті лікувалась у психіатричній лікарні.

Головний лікар КЗ

Сьогодні, у вік розвитку інформаційних і комунікаційних технологій уявлення більшої частини суспільства про психічні розлади мало чим відрізняється від середньовічного. Жах перед людьми з психічними розладами багато у чому являє відбиття захворіти самому, стати «ізгоєм» суспільства з печаткою «безумства». Не остання роль у підтриманні цього жаху належить і засобам масової інформації. Журналісти охоче «розкручують» теми серійних вбивсь – маніяків, причому у більшості не приводячи чіткої межі між поняттями «серійний вбився» і «психічно хвора» людина. На практиці ж більшість серійних вбивсь, як у випадку з Чикотило, є люди психічно здорові, які мають, скоріше за все, психологічні проблеми.

Ще один міф – про схильність осіб, що мають мають психічні розлади, до насильства . Це одна складова суспільного жаху перед ним. Практика ж показує, що структура злочинності серед осіб на психічні розлади, суттєво не розрізняється від такої серед здорових. Більша частина правопорушень, що скоюють люди з психічними розладами – дрібні крадіжки – пов’язані частіше за усе з їх матеріально-злиденним становищем. Однак найбільшу небезпеку виявляють міфи, що пов’язані з самою психіатрією. Яскравий приклад тому – нашумівший російський телесеріал «Клітка» (американський фільм «Політ над гніздом зозулі» та інші). Зневажливе ставлення персоналу і лікарів до пацієнтів, «садистські» методи лікування, що застосовуються без згоди пацієнтів, абсолютна влада психіатрів над людьми - ось як виглядає психіатрія очима творців від

ЮРИДИЧНІ НОРМИ  ЩОДО ГОСПІТАЛІЗАЦІЇ ОСОБИ ДО ПСИХІАТРИЧНОГО ЗАКЛАДУ У ПРИМУСОВОМУ ПОРЯДКУ

1. Передбачені Законом України «Про психіатричну допомогу»:

  • Огляд протягом 24 годин з часу госпіталізації та прийняття рішення про доцільність госпіталізації. (п.1 ст.16 )
  • Направлення протягом 24 годин до суду за місцем знаходження заяви про госпіталізацію в примусовому порядку з викладенням підстав госпіталізації( п.2. ст.16)
  • Додання до заяви висновку комісії лікарів-психіатрів з обґрунтуванням необхідності госпіталізації.(п.3 ст.16)
  • Негайне повідомлення про госпіталізацію особи до психіатричного закладу членів її сім᾽ї, інших родичів або законного представника ( у випадку відсутності відомостей про наявність таких осіб, а також про їх місце проживання - повідомлення органів внутрішніх справ за місцем проживання цієї особи) (п.5.ст.16)
  • Розгляд заяви в суді протягом 24 годин з дня її надходження ( п.2.ст.22)
  • Судові справи в суді щодо надання психіатричної допомоги в примусовому порядку розглядаються в присутності особи, щодо якої вирішується питання про надання їй такої допомоги. Участь при розгляді цих справ прокурора, лікаря-психіатра чи

“ГРУПИ СМЕРТІ” АБО ПРОПАГАНДА СУЇЦИДУ СЕРЕД ПІДЛІТКІВ

“Групи смерті” або пропаганда суїциду серед підлітків

За 2017 рік дитяче відділення стикається із розповсюдженням у соцмережах небезпечної гри для підлітків, останнє завдання в якій – самогубство. Так звані «групи смерті» з’вились кілька років тому «В Контакті» у інтернет-сегмені з такими романтичними і загадковими назвами «Синій кіт» або «Тихий будинок». Групи, в яких пропагандують суїцид еволюціонують – тепер підлітків заманюють пропозиціями зіграти у смертельну гру, користувачі публікують картинки з китами і текстом «розбуди мене о 4:20». За даними поліцейських, такими групами керують досвідчені психологи. Їхня цільова аудиторія – тинейджери з проблемами у стосунках з однолітками чи батьками. Спочатку куратор розпитує дитину і дає нескладні завдання, перевіряючи, чи готова вона грати: наприклад – намалювати ручкою на руці синього кита, а далі вже пропонує не ручкою, а лезом. Виконання кожного завдання має бути зняте на відео. Всього їх 50. Останнє – самогубство. У подальшому організатори продають отримані від підлітків записи у мережі Інтернет. В Україні наразі налічується більше 200 активних учасників подібних груп.

Чого завжди хочуть майже всі діти і підлітки незалежно від часу, в який вони живуть, місця, соціального положення і навіть віку? Вони завжди хочуть бути прийнятими у групу і грати. Що можна зробити для профілактики і боротьби з